вудила
закуси́ти вуди́ла. Робити або говорити що-небудь, не стримуючи, не контролюючи себе, своїх вчинків. А я, дурний, мчав, закусивши вудила, уперед, верхи на всіх своїх давніх акторських помилках (Моє життя в мист.); — Я за здоровий глузд, — відповів Христич. — Ну, знаєш, — норовисто закусив вудила Деркач. — Ділом треба займатися, товаришу Христич, а не мудрувати (І. Цюпа).
рва́ти вуди́ла. Бути дуже злим, роздратованим кимсь, чимсь. І зараз він (Заболотний) уже рве вудила, нервується, його діяльну натуру дратує всіма визнаний припис триматись осторонь (О. Гончар).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вудила — вуди́ла множинний іменник Орфографічний словник української мови
- вудила — -ил, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Закусити вудила — див. закушувати1. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вудила — ВУДИ́ЛА, и́л, мн. (одн. вуди́ло, а, с.). Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня та інших їздових тварин. І золоті вудила коневі не милі (приказка); Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (П. Словник української мови у 20 томах
- вудила — ВУДИ́ЛА мн. (залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня), ТРЕ́НЗЕЛЬ, ЦУ́ГЛІ заст.; МУНДШТУ́К (додаткові металеві деталі з підіймальною розпинкою біля піднебіння, за допомогою яких легше правити конем). Словник синонімів української мови
- вудила — ВУДИ́ЛА, и́л, мн. Залізні стрижні, прикріплені до ременів вуздечки, якими гнуздають коня. Купи мені золоті вудила, Щоб я твого коня до води водила (Чуб., V, 1874, 195); Коні мирно терлись мордами й дзеленькали вудилами (Панч, II, 1956, 324). ◊ Закуси́ти вуди́ла див. заку́шувати¹. Словник української мови в 11 томах
- вудила — Вудила, -дил с. мн. 1) Узда, уздечка. 2) Въ хвостѣ Большой Медвѣдицы названіе одной изъ меньшйхъ звѣздъ, находящейся между конечной и средной звѣздой. Мнж. 148. Словник української мови Грінченка