1. Фразеологічний словник української мови

відмахнутися

відбива́тися (відма́хуватися, відхре́щуватися) / відби́тися (відмахну́тися, відхрести́тися) рука́ми й нога́ми від кого. Рішуче відмовлятися від кого-, чого-небудь. Відбиватися руками й ногами від участі в розробці неперспективного проекту (З усн. мови); — У медичному штаті працювало двоє — Хлипалів двійник, від якого наш Хлипало відхрещувався руками й ногами — не визнавав родичівства, та лікар-стоматолог панна Нонна (Ю. Збанацький). відма́хуватися рука́ми. Він почав питать в наймичок, в прикажчиків, але ті одмахувались руками і казали, що ті книжки їм зовсім ні для чого не потрібні (І. Нечуй-Левицький).

відмахну́ти (відмахну́тися) руко́ю. Відмовитися від чого-небудь, ухилитися. Що в нього не запитаєш, тільки рукою одмахне: одкаснись, мовляв, не до того (В. Еллан-Блакитний); // Виразити небажання щось робити чи говорити, махнувши рукою. — Куди біжиш? Постигнеш... Андрій одмахнувся рукою. Ет, що там тепер Хома... (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відмахнутися — відмахну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. відмахнутися — -нуся, -нешся, док. 1》 Однокр. до відмахуватися. 2》 від кого – чого, перен., розм.Позбутися кого-, чого-небудь небажаного. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. відмахнутися — ВІДМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до відма́хуватися. Він кисло примружився і, відганяючи .. думки, навіть відмахнувся рукою (М. Івченко); Тут прилетіла і почала над ним кружляти чи то оса, чи який ґедзь. Словник української мови у 20 томах
  4. відмахнутися — ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого (переставати дотримуватися своїх попередніх поглядів, переконань, висловлювань і т. ін.), ЗРІКА́ТИСЯ чого, ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДСТУПА́ТИ, ВІДСТУПА́ТИСЯ, ПОСТУПА́ТИСЯ в чому, ПОРИВА́ТИ з чим, ВІДХО́ДИТИ, ВІДХРЕ́ЩУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  5. відмахнутися — ВІДМАХНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док. 1. Однокр. до відма́хуватися. Вона [дружина] кволим голосом вимовила: — Василю, я тебе прошу, йди в хату. Дем’янчук обмахнувся, сердито копнув ногою матрац (Жур., Звич. турботи, 1960, 91). Словник української мови в 11 томах
  6. відмахнутися — Відмахуватися, -хуюся, -єшся сов. в. відмахнутися, -нуся, -нешся, гл. Отмахиваться, отмахнуться. Обмахувались руками. Левиц. Пов. 79. Словник української мови Грінченка