дамоклів

ви́сі́ти дамо́кловим мече́м над ким—чим. Загрожувати кому-, чому-небудь; постійно турбувати когось. Небезпека бути викритим через отой вірш “дамокловим мечем” висіла над ним (А. Головко); Оце — приймуть чи не приймуть? — дамокловим мечем висіло над ним, і він докладав немало зусиль, щоб зосередитись і щось читати (В. Канівець).

дамо́клів меч ( рідше меч Дамо́кла), книжн. Небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь. Чому в їхньому домі з’явився саме Гаркуша, а не хтось інший. Це не доля, не фатум, не збіг обставин. Це — дамоклів меч! (Л. Дмитерко); Не знайдуть спільної мови, залишиться над Катериною висіти, мов клятий дамоклів меч, важка підозра, і… життя в них не буде (Ю. Збанацький); Дамокловим мечем нависає брак кваліфікованих кадрів (З журналу); Має ходити (Гонта) під дамокловим мечем, кожної миті сподіваючись смертельного удару (Я. Стецюк); Під постійним питанням, як під дамокловим мечем, саме існування національної мови (З газети); Над Україною завис меч Дамокла — Чорнобиль (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дамоклів — дамо́клів прикметник Орфографічний словник української мови
  2. дамоклів — -лова, -лове: Дамоклів меч — а) за давньогрецькою легендою – меч, підвішений на кінській волосині на час бенкету над головою заздрісника Дамокла; б) перен., небезпека, постійна загроза. Великий тлумачний словник сучасної мови