1. Фразеологічний словник української мови

додержати

доде́ржувати (дотри́мувати) / доде́ржати (дотри́мати) (свого́) сло́ва. Виконувати свої обіцянки, зобов’язання. Курс теоретичної фізики він (Максим) здав на “відмінно”, хоч Федір додержав свого слова і ганяв Максима, як говорили студенти, по спіралі (Н. Рибак); — Я свого слова дотримав. Наші хористи ждуть вас, Іване Івановичу (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. додержати — доде́ржати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. додержати — див. додержувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. додержати — Доде́ржати, -де́ржу, -де́ржиш, -де́ржать; доде́рж, -де́ржте і додержи́, -держі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. додержати — ДОДЕ́РЖАТИ див. доде́ржувати. Словник української мови в 11 томах
  5. додержати — Додержати, -ся см. додержувати, -ся. Словник української мови Грінченка