1. Фразеологічний словник української мови

дурман

напуска́ти / напусти́ти дурману́. Змушувати вірити в що-небудь нереальне; обманювати. (Петя:) Стривайте. Ніби хрест поворухнувся. (Коваль:) Облиш. Дурману напускаєш (І. Микитенко); Тамара Микитівна з качалкою в руках безцеремонно смикнула його (Гайсина) за рукав і погрозливо сказала: — Гляньте, який знайшовся. Напустив дурману, та й уже. Ні, голубе, любив кататися, люби і саночки возити! (П. Панч).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дурман — дурма́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. дурман — -у, ч. 1》 Однорічна отруйна трав'яниста рослина родини пасльонових із білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в медицині. 2》 Те, що одурманює, п'янить. 3》 перен. Те, що служить засобом обману, омани, притуплює розум, затуманює свідомість. Напускати дурману. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. дурман — Запаморока, марок, омарок Словник чужослів Павло Штепа
  4. дурман — Дурман блекоче. Коли погано поводять себе. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. дурман — (-у) ч. 1. крим. Вино. СЖЗ, 38. 2. жрм. Самогон. Словник жарґонної лексики української мови
  6. дурман — див. отрута Словник синонімів Вусика
  7. дурман — Однорічна рослина, бур'ян; д. отруйна, має лікувальні властивості; квітки білі, великі; плоди — колючі коробочки. Універсальний словник-енциклопедія
  8. дурман — ДУРМА́Н (отруйна трав'яниста рослина), ДУР-ЗІ́ЛЛЯ фольк., ДУРИ́ЦЯ діал., ДУРІ́ЙКА діал., НІМИ́ЦЯ діал. Під полом лежали усякі трави і коріння: .. дурман, усякі реп'яхи, куряча сліпота (Г. Квітка-Основ'яненко); Промчав вихор.. Словник синонімів української мови
  9. дурман — ДУРМА́Н, у́, ч. 1. Однорічна отруйна трав’яниста рослина родини пасльонових з білими квітками, які мають неприємний, запаморочливий запах; використовується в медицині. Під полом лежали усякі трави і коріння: ..дурман, усякі реп’яхи, куряча сліпота (Кв. Словник української мови в 11 томах
  10. дурман — Дурман, -ну м. раст. Datura stramonium. об'ївся дурману. Ошалѣлъ. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка