1. Фразеологічний словник української мови

дівати

де (куди́) діва́ти / ді́ти (поді́ти) себе́, зі сл. не зна́ти. Як уникнути нудьги, бездіяльності, відчуття тривоги, біди і т. ін. Не знаючи, де себе подіти, Вихор брів навмання гамірними вулицями (В. Кучер); Не знаючи… куди себе подіти, Раїса бігла до своєї матушки (М. Коцюбинський).

не зна́ти, куди́ діва́ти / поді́ти (ді́ти) о́чі (від со́рому). Дуже соромитися, перебувати в незручному становищі перед ким-небудь у зв’язку з провиною, осудом і т. ін. Жартам і сміху не було кінця. Центром їх, розуміється, була Маруся; вона, бідна, буквально не знала, куди очі дівати (Г. Хоткевич); Він і не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід та швидше меж (між) народ... (Г. Квітка-Основ’яненко).

ні́де (ні́куди, нема́ куди́ і т. ін.) пра́вди діва́ти / ді́ти. Треба сказати відверто; безперечно. (Виборний:) Нігде (ніде) правди дівати, трудненько тепер убогій дівці замуж (заміж) вийти без приданого (І. Котляревський); — Нема де правди діти, а до роботи я не дуже то здатна..,— жартувала Тодозя (І. Нечуй-Левицький). ні́де пра́вди схова́ти. Батько завсігди казав, що як довчусь я в нашій школі, то віддасть мене ще в місто вчитися. Ніде правди сховати, мені не дуже це подобалось (Б. Грінченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. дівати — діва́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. дівати — (що) знаходити місце для, приміщати, прилаштовувати, (не знати де) запроторювати; (кого) прихищати, давати притулок; (добро) витрачати, зуживати. Словник синонімів Караванського
  3. дівати — -аю, -аєш, недок., діти, діну, дінеш; наказ. сп. дінь; док., перех. 1》 Знаходити для кого-, чого-небудь місце, притулок і т. ін. || Відсилати, відправляти або знищувати кого-, що-небудь, аби позбутися. 2》 Використовувати, витрачати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. дівати — ВИТРАЧА́ТИ (тратити час, сили тощо на що-небудь), ВИТРА́ЧУВАТИ, ВИКОРИСТО́ВУВАТИ, ВІДДАВА́ТИ, ДІВА́ТИ. — Док.: ви́тратити, ви́користати, відда́ти, ді́ти, поді́ти. Я не стану витрачати дорогоцінної крихти часу на зайве (Ю. Словник синонімів української мови
  5. дівати — ДІВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ДІ́ТИ, ді́ну, ді́неш; наказ. сп. дінь; док., перех. 1. Знаходити для кого-, чого-небудь місце, притулок і т. ін. [Ромодан:] А куди ці овочі діваєте? (Корн., II, 1955, 288); Росте Марко. Словник української мови в 11 томах
  6. дівати — Діва́ти, -ва́ю, -єш сов. в діти, діну, дінеш, гл. Дѣвать. Рудч. Ск. II. 142. Бандуро моя мальованая, де ж мені тебе діти? Млр. л. сб. 122. І де вони гроші дівають? Васильк. у. Словник української мови Грінченка