жерти

ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком). 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т. ін.). Парубки мовчки одійшли.., стали один проти одного, схрестили похмурі погляди.— Кажи, що маєш,— Дзвонар їсть очима Щербину і мимоволі стискає кулаки (М. Стельмах); І знайшли царю дівчину з іорданських берегів, Прехорошу, мов картину, Цар її очима їв (С. Чорнобривець); — Уже всі помітили, як заспіваєш, він стає сам не свій. Очима тебе їсть (В. Речмедін); — Стань, Олесю! Вона раптово зупинилася, дивуючись з його забаганки, а він поїдав її очима (М. Ю. Тарновський); — Він мене буде .. брати за руки,— думала Балабушиха, жеручи Гануша очима (І. Нечуй-Левицький). 2. кого—що. Дуже уважно, з великим інтересом, відданістю розглядати кого-, що-небудь, стежити за ким-небудь. Емене так і їла очима провідника. А він, круто упершись рукою в бік, випинав золотом шиті груди (М. Коцюбинський); Урядник порівнявся, придержав коня, пригнувся до людей. — Ви нічого не знаходили сьогодні? — їсть очима і Мар’яна, і Матвія (М. Стельмах); Захекані від бігу, ми спинились поодаль, зачудованими очима буквально їли і небачену машину, і панів (В. Минко); Комісар не зводив з Уляни водяних очей, Грабовський шепотів на вухо йому переклад і так само жер її очима (О. Довженко); Виявилося, що він (фельдфебель) уміє хвацько стукати закаблуками, в одну мить ховати свою люльку в кишеню шинелі, викидати вперед руку, пожирати очима начальство (П. Загребельний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жерти — же́рти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. жерти — див. їсти Словник синонімів Вусика
  3. жерти — Жадібно їсти <�ковтати, глитати, лигати>, о. запихатися, уминати, трощити, тріскати, лопати; (пальне) пожирати, поглинати; (серце) гризти. Словник синонімів Караванського
  4. жерти — [жертие] жеиру, жеиреш, жеиреимо, жеиреите; нак. жеири, жеир'іт' Орфоепічний словник української мови
  5. жерти — жеру, жереш, недок., перех. і без додатка. 1》 вульг. Їсти жадібно, багато чого-небудь. || зневажл. Взагалі їсти. || Поїдаючи, нищити. 2》 перен. Спалюючи, знищувати що-небудь з великою швидкістю (про вогонь, полум'я). Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. жерти — Жеру, жереш, недок., див. жрати. Ти чого не жереш? (А. Дністровий). Словник сучасного українського сленгу
  7. жерти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка... Словник синонімів української мови
  8. жерти — Же́рти, жеру́, жере́ш, жеру́ть; жери́, -рі́м, -рі́ть; жер, же́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. жерти — ЖЕ́РТИ, жеру́, жере́ш, недок., перех. і без додатка. 1. вульг. Їсти жадібно, багато чого-небудь. Довіку лев не втомиться ягнят покірних жерти (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. жерти — Жерти, жеру, -реш гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230. Словник української мови Грінченка