жодний

без (жо́дної) крови́нки. Дуже блідий (перев. про обличчя, губи і т. ін.). Його смагляве обличчя без жодної кровинки (Ю. Збанацький).

(жо́дної) живо́ї душі́, зі сл. нема́є, не було́, не ви́дно, не зустріча́лося і т. ін. Нікого. Поглянула (Хима) навкруги — нема живої душі, тільки шумить кучерява верба (Марко Вовчок); Настала така тиша, наче на всьому дворі не було живої душі (І. Нечуй-Левицький); — Відкрив двері — темно. Тихо. Живої душі не було (Григорій Тютюнник); До самого села не зустрічалося жодної живої душі (О. Гончар).

жо́дною мі́рою, перев. із запереч. Уживається для підсилення висловлення; ніяк, нізащо, зовсім і т. ін. — Бачте, як наші бурсаки-спудеї біжать за ворота? Жодною мірою не вдержиш їх, як зачують запорожців (П. Куліш); — Попали мене у свої руки прощальники, сиплють срібло-золото, не одпускають од себе жодною мірою (П. Куліш).

і (ні, жо́дним і т. ін.) сло́вом не обмо́витися. 1. без додатка. Зовсім нічого не говорити, не сказати; мовчати. Закам’яніла на стільці Франка Данилівна, сидить, зітхає і словом не обмовиться (А. Хижняк); — Ти чого мою доньку габзуєш (неславиш)? — скипів Окунь..— Більше ні словом не обмовлюся, то я спересердя (М. Стельмах). сло́вом не обмо́в́итися. Не без хитрощів хлопець знає, де як повестися, зайвим словом не обмовиться (В. Дрозд). 2. до кого, з ким. Не розмовляти, не заговорити з кимсь. Павло чув, що жінка говорить нікчемне, тому більше не обмовився з нею й словом (Григорій Тютюнник); До Сергія так і не обмовилися (хлопці) ні словом, наче забули про його присутність (О. Гуреїв). 3. про кого—що. Нічого не сказати, не спитати і т. ін. про кого-, що-небудь. Про свій “сон” хлопець не обмовився й словом (І. Волошин); Потім Іван про все питав, тільки про Ярину й словом не обмовився (М. Зарудний); Коли Ніна підійшла до вогнища, ніхто й словом не обмовився, що вона відстала від усіх… (О. Донченко); Ковальчук .. лишився таким же простим і скромним, як і був, і тому ні словом не обмовився про свої успіхи (О. Гуреїв); Вона цікавилась всіма подіями в Кленах, але жодним словом не обмовилась про Василя Герберу (С. Скляренко); Видання .. УРЕ, подаючи загальну характеристику жуйних ссавців з родини бичачих, жодним словом не обмовилося, що є вони і в нашій республіці (Наука і культура..). слове́чком не обмо́витися. Сімейне життя не дуже витанцювалося, матері це видно аж надто ясно, та син навіть словечком не обмовиться про теє (О. Бердник).

(і (ні, жо́дної)) рі́ски (рі́сочки, ма́кової крапли́ни і т. ін.) в ро́ті не ма́ти, перев. відколи, скільки часу. Нічого не їсти, не пити; бути голодним. Старий бідкався, що вона (інженерка) зрання ріски в роті не мала (В. Минко); Й ріски в роті не мав від самого ранку (Василь Шевчук); З учорашнього дня не мав у роті ні ріски (П. Гуріненко); Уже два дні не має він у роті жодної ріски (О. Донченко); — З самого ранку рісочки в роті не мали… (О. Сизоненко); Він був дуже голодний, бо звечора в роті не мав і рісочки (Є. Гуцало); — Вже обідня пора, а ти ще ж ні рісочки в роті не мав сьогодні (М. Ю. Тарновський); — З учорашнього дня і макової краплини в роті не мав (Є. Гуцало); Рісоньки ж у роті не мав від самого ранку (З. Мороз); — Другий день росинки в роті не мали,— додав найстаріший і несміливо простяг руки (П. Панч).

не ма́ти (й (на́віть, жо́дного і т. ін.)) поня́ття (уя́влення) про кого—що і без додатка. Зовсім нічого не знати про кого-, що-небудь. Ви не маєте поняття, яка тут страшенна спекота (Леся Українка); Ставало трохи страшно, коли зачинала (Маруся) ближче гадати про втечу. Куди йти, скільки часу,— не мала поняття (Г. Хоткевич); Не мав Бородавка жодного уявлення про тактику і стратегію (З. Тулуб); Багато його товаришів бачили .. тисячі речей, про які Гриша й уявлення не мав (В. Собко); // Не бути обізнаним з чимсь. Навчити хоч би й “Господи помилуй” хлоп’ят, що не мають жодного поняття ні про ноти, ні про гуртовий спів, річ не легка (Леся Українка).

нія́кий (нія́ка, ні одна́, жо́дна і т. ін.) соба́ка, зневажл. Ніхто. — Троє здержав, один утік: ніяка собака до помочі не стала (Дніпрова Чайка); — В обхід правим флангом! Зайняти з першим і третім батальйонами позицію біля мосту! Щоб ні одна жива собака не вислизнула на Київ! (О. Довженко).

нія́ких (жо́дних, без і т. ін.) пробле́м у кого, з чим і без додатка. Усе добре, прекрасно, спокійно і т. ін.; все вирішилось — .. Тепер, здається, не тільки у вас, а й у решти членів київської делегації з виступами ніяких проблем? (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жодний — жо́дний займенник Орфографічний словник української мови
  2. жодний — див. жоден. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. жодний — ЖО́ДЕН (уживається для вираження повного заперечення), ЖО́ДНИЙ, НІ ОДИ́Н, НІЯ́КИЙ, НІКОТРИ́Й розм., АНІЯ́КИЙ підсил., НІКОТО́РИЙ розм. рідше, ЖА́ДЕН заст., ЖА́ДНИЙ заст. Жоден сміливець не наважувався перейти той крижаний потік (М. Трублаїні); Олександр.. Словник синонімів української мови
  4. жодний — ЖО́ДНИЙ див. жо́ден. Словник української мови в 11 томах
  5. жодний — Жоден, жодний, -на, -не = жаден, жадний 1.. Ту пшеницю жоден год старцям і роздавали. ЗОЮР. II. 283. Поділились так, що жодному упало кожного звіра по одному. Мнж. 31. 2) Школи ні жодної душі не обідив. ЗОЮР. І. 307. Словник української мови Грінченка