заварити
завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заварити — завари́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- заварити — див. заварювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заварити — Завари́ти, -варю́, -ва́риш, -рять; завари́, -варі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- заварити — ЗАВАРИ́ТИ див. зава́рювати. Словник української мови в 11 томах
- заварити — Заварити см. заварювати. Словник української мови Грінченка