заварити

завари́ти ка́шу (пи́во, ха́ле́пу). Затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками. Наймичка Килина, побачивши, яку кашу заварив Яків, побігла сказати Насті (Панас Мирний); — За що ж вам така покута чи кара? — Спитайте в Сагайдака. Він заварив цю кашу (М. Стельмах); Поїхав я до батька і розказав йому всю подію; він одмовив: — Сам заварив пиво, сам і хлебчи його! (Збірник про М. Кропивницького); — Так чому ж мовчав? — промовив нарешті той самий Тур, що заварив усю халепу (С. Скляренко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заварити — завари́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заварити — див. заварювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. заварити — Завари́ти, -варю́, -ва́риш, -рять; завари́, -варі́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. заварити — ЗАВАРИ́ТИ див. зава́рювати. Словник української мови в 11 томах
  5. заварити — Заварити см. заварювати. Словник української мови Грінченка