1. Фразеологічний словник української мови

заливати

(аж) піт о́чі залива́є, перев. зі сл. працюва́ти, труди́тися і т. ін. Дуже важко, з великим напруженням. Лише по хвилі Тихін подав із підземелля нетвердий голос: — Кого зобачиш зі склепу, як працюєш, аж піт очі заливає? (З газети).

залива́ти гуса́ра. Дотепно розповідати, вдало поєднуючи реальне з вигаданим. В’язні пересміюються, Іван підморгує мені — мастак, мовляв, цей староста, вміє гусара заливати (Ю. Збанацький).

залива́ти / зали́ти за ко́мір, фам. Випивати, зловживати алкогольними напоями. Всі були сердиті на нього: розвалив роботу, заливав за комір (С. Журахович).

залива́ти / зали́ти о́чі (вульг. слі́пи) (горі́лкою). 1. Дуже напиватися. — Чому ж ти навчиш? Ти б ще дужче залив очі, то більше б побачив,— не витерпіла Пріська, натякаючи на те, що Грицько прийшов випивши (Панас Мирний); — А ви, уряднику,.. очі свої залили горілкою і дивитесь на світ Божий, як індик. Посоромилися б людей (А. Шиян). позалива́ти о́чі (вульг. сліпаки́) (про багатьох або у великій мірі). А горілку пити, гуляти — Махамед усім п’янюгам привід дає. Позаливають очі та шкоду, капості людям роблять... (Панас Мирний); — Та що ти верзеш? — сердито буркнула Килина.— Позаливав сліпаки, верзеш казна-що (Є. Гуцало). 2. перев. кому. Споювати кого-небудь (щоб затуманити свідомість). І наливав (Степан) чарки. Й заливав сліпи й сватам, і молодому князеві, й дружині своїй Софії (В. Міняйло). о́чі горі́лкою позалива́ти (перев. про багатьох). А писарчук та староста крутять так, щоб .. грошей обчеських (громадських) довбнути, а після, як виявиться та не долічаться грошей, то вони своїх сватів та кумів позбирають, .. всім роти позатулюють або просто очі горілкою позаливають (Грицько Григоренко).

кров залива́є / залила́ обли́ччя (лице́) кому. Хто-небудь червоніє від чогось. Богдан відчув, як жарка кров вогнем заливає йому обличчя .. Ти син репресованого, син людини, яку названо ворогом народу (О. Гончар); Зачує кроки Юхимові до клуні. Тоді кинеться враз, лице їй заливає кров (А. Головко).

сльо́зи залива́ють / залили́ о́чі (лице́). Хтось дуже плаче, ридає. Сльози очі заливають, Що й на світ не гляну… (П. Чубинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. заливати — залива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. заливати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  3. заливати — (водою) затопляти; (світлом) наповнювати; (площу людом) заповнювати; (радістю) поймати, охоплювати; У ФР. обливати, виливати; (бетоном) покривати; (калоші) ЖМ. латати, залатувати; СОВ. вигадувати, возити попа в решеті. Словник синонімів Караванського
  4. заливати — -аю, -аєш, недок., залити і рідше залляти, заллю, заллєш і рідко залляю, залляєш, док. 1》 перех. Розливаючись, покривати собою або наповнювати що-небудь (про воду); затопляти. || безос. || перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. заливати — залива́ти 1. заливати ◊ ба́ньки (ба́нькі) залива́ти → баньки ◊ залива́ти бе́льки → белька ◊ зали́ти за кра́ват → крават ◊ зали́ти сліпаки́ → сліпак ◊ кров залива́є → кров... Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. заливати — Залити хробака, що в середині му лить. Про п'яницю. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. заливати — Аю, -аєш, недок. Прибріхувати. Заливає він тобі, золоті гори обіцяє, а ти віриш. Словник сучасного українського сленгу
  8. заливати — (-аю, аєш) недок. 1. жрм, мол.; несхвальн. або ірон. Брехати, говорити неправду. — Заливаєш ти, Ріба. Давай справді вип'ємо краще (Ю. Покальчук, Те, що на споді). БСРЖ, 202; ПСУМС, 26; СЖЗ, 43; ЯБМ, 1, 354. 2. що; мол. Пити спиртне. Словник жарґонної лексики української мови
  9. заливати — БРЕХА́ТИ кому і без додатка, розм. (казати неправду); ОБМА́НЮВАТИ перев. без додатка і кого (як пом'якшене позначення цієї дії); ЗАЛИВА́ТИ фам. (вигадуючи щось). — Док.: збреха́ти, обману́ти, обмани́ти розм. Словник синонімів української мови
  10. заливати — ЗАЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАЛИ́ТИ і рідше ЗАЛЛЯ́ТИ, заллю́, заллє́ш і рідко залля́ю, залля́єш, док. 1. перех. Розливаючись, покривати собою або наповнювати що-небудь (про воду); затопляти. Словник української мови в 11 томах
  11. заливати — Залива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. залити и залля́ти, -ллю, -ллєш, гл. 1) Заливать, залить. Св. Мр. IV. 37. Заливає Дунай бережечки, та нікуди обминути. Мет. 61. На сире коріння, на біле каміння ніжки свої козацькії посікає, кров'ю сліди заливає. Дума. Залив.. Словник української мови Грінченка