1. Фразеологічний словник української мови

зальотний

залі́тна (рідше зальо́тна) пти́ця (пта́шка). Нетутешня, прибула звідкись людина. — Кого ж свататимемо? — Варку Линівну..— Еге, це заїжджа, пташка залітна! (Марко Вовчок).

зальо́тна пти́ця, рідко. Людина, яка любить зальоти, залицяння, кокетування. Дочка була зальотна птиця І ззаду, спереду — кругом (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зальотний — зальо́тний прикметник розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. зальотний — див. звабник Словник синонімів Вусика
  3. зальотний — (- пригоди) донжуанський, зальотницький, жм. бахурський; (усміх) манливий, знадливий, знадний; (вояк) З. молодецький, хоробрий; пор. КОКЕТЛИВИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. зальотний — -а, -е, розм., рідко. 1》 Те саме, що залітний. 2》 Який любить зальоти. || Який виражає заклик до кохання; закличний. || Кокетливий. 3》 Молодецький, хоробрий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. зальотний — А, -е. 1. Приїжджий, немісцевий. Зальотний фраєр. 2. Про дівчину, яка вийшла заміж через вагітність. Зальотна чувіха. Словник сучасного українського сленгу
  6. зальотний — ЗАЛЬО́ТНИЙ, а, е, розм., рідко. 1. Те саме, що залі́тний. З дороги, майже з-під копит [коней], злетіла і пурхнула вгору якась зальотна рябокрила птаха (С. Ол., З книги життя, 1968, 176); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  7. зальотний — Зальотний, -а, -е 1) Любящій ухаживанія, волокитство. Там така удалась зальотна: хоч як мати лає, а вона таки вискочить на вулицю. 2) Удалый. Стояло військо тут зальотне, волове, кінне і піхотне. Котл. Ен. IV. 27; Словарь. Словник української мови Грінченка