замулити
заму́лювати / заму́лити о́чі кому. 1. Вводити в оману, дурити кого-небудь. (Варка:) Погнав (чоловік) у ярмарок телицю.., продав за вісімнадцять карбованців і всі гроші пропив... (Харько:) Що ж ти очі людям замулюєш? А очіпка хіба я тобі не купив? (М. Кропивницький). 2. Непокоїти когось, викликати заздрість. — Замулила їм очі та щербата копійка, що лежить в кишені бідного чоловіка... Заздро стало, що в рибалки в кошику тріпається деколи жива осятрина (осетрина) або стерлядь... (Панас Мирний).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- замулити — заму́лити 1 дієслово доконаного виду занести мулом, піском заму́лити 2 дієслово доконаного виду почати муляти; почати дошкуляти Орфографічний словник української мови
- замулити — I див. замулювати. II див. замуляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- замулити — I. Замулити, -лю, -лиш гл. = замуляти. --------------- II. Замулити, -ся см. замулювати, -ся. Словник української мови Грінченка