запливати
заплива́ти / запливти́ жи́ром, зневажл. Ставати гладким, повніти. — У тому місті не всі .. такі худі, як ти. Багато з них запливло жиром, бо майже нічого .. не роблять (О. Іваненко); // Здаватися маленькими, ледь помітними на розповнілому обличчі (про очі). — Шия в нього — хоч обіддя гни, пика — як не лусне, очі жиром запливають, сам у шкуру не втовпиться! — кажуть про нього дворові (Панас Мирний). позаплива́ти жи́ром. Так уївся, чортів хлопець, що й очиці, круглі, жовті, позапливали жиром (Ю. Збанацький).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- запливати — див. пливти Словник синонімів Вусика
- запливати — I -аю, -аєш, недок., запливти і заплисти, -иву, -ивеш, док. Пливучи, потрапляти куди-небудь, опинятися десь, за чимсь. || Добиратися куди-небудь водою; допливати. II -аю, -аєш, недок., запливти і заплисти, -иву, -ивеш, док. Покриватися, заливатися чим-небудь (перев. густою масою). Запливати жиром. Великий тлумачний словник сучасної мови
- запливати — заплива́ти 1 дієслово недоконаного виду пливучи, потрапляти кудись заплива́ти 2 дієслово недоконаного виду покриватися чимсь Орфографічний словник української мови
- запливати — Заплива́ти, -ва́ю, -ва́єш; запливти́ і запли́сти́, -пливу́, -пливе́ш; -пли́в, -плила́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- запливати — ЗАПЛИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ЗАПЛИВТИ́ і ЗАПЛИСТИ́, иву́, иве́ш, док. Пливучи, потрапляти куди-небудь, опинятися десь, за чимсь. Словник української мови в 11 томах