заритий
(ось) де (в чо́му, тут і т. ін.) соба́ка зари́тий (зари́та). Саме в цьому справжня причина, суть чого-небудь. — Чіткої системи поглядів у тебе ще нема. Ось у чому собака заритий (А. Головко); — Ти мені не мудруй, Панасовичу! Тут якась собака зарита! Нюхом чую! (В. Речмедін).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- заритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зарити. || Який зарився. || зарито, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- заритий — зари́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- заритий — ЗАРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зари́ти. Із тюрми, із нор підземних Вирине здорова [жива думка], Як із жолудів заритих Вироста діброва (Фр. Словник української мови в 11 томах