застилати

тума́н застила́є / застели́в о́чі чиї, кому і без додатка. Хто-небудь втрачає здатність нормально бачити через хвилювання, сильний біль, потьмарення свідомості і т. ін. Маруся почула, як крутиться у неї голова, як туман застилає очі (Г. Хоткевич); Очі мої застилає туман, але я бачу її — мою рану і чую уразливий біль (Ю. Яновський); Спогади зникли, якийсь туман застелив очі, Софія низько похилилась і затулила очі хусточкою (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

застилати — застила́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
застилати — -аю, -аєш і застеляти, -яю, -яєш і рідко застелювати, -юю, -юєш, недок., заслати, -стелю, -стелиш і застелити, -стелю, -стелиш, док., перех. 1》 чим. Розгортаючи що-небудь, покривати якусь поверхню. || Покривати собою яку-небудь поверхню. Великий тлумачний словник сучасної мови
застилати — ОПОВИВА́ТИ (про дим, туман, хмари, пил і т. ін. — поширюючись, укривати з усіх боків), ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ), ОБВОЛІКА́ТИ, ЗАВОЛІКА́ТИ, ЗАТЯГА́ТИ, ЗАТЯ́ГУВАТИ, ОБЛЯГА́ТИ, ПОВИВА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ПОКРИВА́ТИ, ВКРИВА́ТИ (УКРИВА́ТИ), КРИ́ТИ, ЗАСТИЛА́ТИ... Словник синонімів української мови
застилати — Застила́ти, -стила́ю, -стила́єш; засла́ти, -стелю́, -сте́леш, -лють; звич. застеля́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
застилати — ЗАСТИЛА́ТИ, а́ю, а́єш і ЗАСТЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ЗАСТЕ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАСЛА́ТИ, стелю́, сте́леш і ЗАСТЕЛИ́ТИ, стелю́, сте́лиш, док., перех. 1. чим. Розгортаючи що-небудь, покривати якусь поверхню. Словник української мови в 11 томах
застилати — Застила́ти, -ла́ю, -єш сов. в. заслати, -стелю, -леш, гл. 1) Застилать, заслать. Столи застилали. Мет. Око застила сльозою. МВ. (О. 1862. І. 76). 2) заслати о́чі. Закрыть глаза, переносно: умереть. Иноді, як прийдеться, так тяжко стане на серці, що й молю Бога, щоб мені очі заслати. Г. Барв. 101. Словник української мови Грінченка