1. Фразеологічний словник української мови

засукувати

зака́чувати (засу́кувати) / закача́ти (засука́ти) рука́ва (рукави́). Ревно братися до роботи. Почалися жнива — закачуй рукава,— каже одне з багатьох народних прислів’їв (З газети); — Одне слово, час засукувати рукава, братця,— сказав Петренко, проводжаючи гостей (А. Крижанівський); Хочеш добра своєму народові — не плач, не заламуй рук, а засукай рукава і ставай до тієї роботи, на яку здатен (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. засукувати — (руки): терти [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. засукувати — засу́кувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. засукувати — -ую, -уєш, недок., засукати, засукаю, засукаєш і засучу, засучиш, док., перех. Підвертаючи, загинаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). Засукувати рукава. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. засукувати — ЗАКА́ЧУВАТИ (ЗАКО́ЧУВАТИ) (підгортати край одягу чи його частини), ЗАСУ́КУВАТИ, ПІДКА́ЧУВАТИ (ПІДКО́ЧУВАТИ), ПІДСУ́КУВАТИ, ЗАКА́СУВАТИ діал., ПІДКА́СУВАТИ діал. — Док. Словник синонімів української мови
  5. засукувати — ЗАСУ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАСУКА́ТИ засука́ю, засука́єш і засучу́, засу́чиш, док., перех. Підвертаючи, загинаючи краї, робити коротшим (одяг, частини одягу). Старшина, здоровий гарний чоловік стояв біля стола та все засукував рукави своєї.. Словник української мови в 11 томах
  6. засукувати — Засукувати, -кую, -єш сов. в. засука́ти, -ка́ю, -єш, гл. Засучивать, засучить. По локоть руки засукав. Котл. Ен. II. 19. Словник української мови Грінченка