затемнювати
зате́мнювати / затемни́ти свідо́мість (ро́зум) чию (чий), кому і без додатка. Позбавляти кого-небудь здатності реально сприймати дійсність. — Не дивувався б я, якби ця гадюча краса затемнила свідомість вісімнадцятилітньому отрокові (Юліан Опільський); Жах скував всі інші її почуття, затемнив розум (В. Собко).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затемнювати — зате́мнювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- затемнювати — ЗАТЕМНЯТИ темнити; (світло) маскувати; (тінню) затінювати, кидати тінь на; (зміст) затьмарювати, затуманювати, робити незрозумілим. Словник синонімів Караванського
- затемнювати — -юю, -юєш і затемняти, -яю, -яєш, недок., затемнити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити темним, прикриваючи світло. || Робити темним, неосвітленим або слабо освітленим з метою маскування. 2》 перен. Вносити щось неприємне, гнітюче в чиє-небудь життя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затемнювати — ЗАТЕМНИ́ТИ (зробити щось темним або невидним, прикривши світло), ЗАТЬМИ́ТИ, ЗАТЬМА́РИТИ, ОТЬМА́РИТИ, ПОТЬМА́РИТИ, ОТЕМНИ́ТИ рідко; ПРИТЕМНИ́ТИ, ПРИТЬМА́РИТИ, ПРИТІНИ́ТИ (трохи, не зовсім). — Недок. Словник синонімів української мови
- затемнювати — ЗАТЕ́МНЮВАТИ, юю, юєш і ЗАТЕМНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАТЕМНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. 1. Робити темним, прикриваючи світло. Сніг ішов густий і затемнював світло ліхтарень, що слабо миготіли на рогах вулиць (Фр. Словник української мови в 11 томах
- затемнювати — Затемнювати, -нюю, -єш гл. = затемняти. Затемнює євангельський завіт. К. ПС. 62. Словник української мови Грінченка