затопляти
топи́ти / утопи́ти о́чі (по́гляд, зір) у чому, в що. Невідривно дивитися кудись, милуватися чимось. Дарма топлю очі в крайнебо блакитне, Усім воно ясне, ласкаве, привітне; .. від його ж на мене недолею віє, Як гляну в крайнебо — серденько заниє (Пісні та романси..); Очі свої він (Івась) перевів уже в небо і топив свій ясний погляд у його непрозорій блакиті (Панас Мирний); Уста з устами ізлились, І ми над зорі понеслись, В очах втопивши очі (М. Старицький); Джон втопив зір у підлогу і хвилину мовчав (І. Багмут). зато́плювати ( затопля́ти) зір. Довго він блукав по темних алеях, затоплював зір у високому спокійному небі (Дніпрова Чайка); Фархад брав часом в руки той папір І затопляв в мальоване свій зір (М. Бажан).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- затопляти — затопля́ти 1 дієслово недоконаного виду розпалювати затопля́ти 2 дієслово недоконаного виду покривати водою Орфографічний словник української мови
- затопляти — ЗАТОПЛЮВАТИ (водою) заливати, покривати; (вулицю людьми) П. заповнювати, загачувати; (світлом) переповнювати; (судно) топити, спускати на дно. Словник синонімів Караванського
- затопляти — I див. затоплювати I. II див. затоплювати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- затопляти — ЗАПА́ЛЮВАТИ (викликати горіння чого-небудь), ПІДПА́ЛЮВАТИ, РОЗПА́ЛЮВАТИ, РОЗГНІ́ЧУВАТИ, РОЗГНІТА́ТИ (вогонь, багаття і т. ін.); ЗАТО́ПЛЮВАТИ, ЗАТОПЛЯ́ТИ рідше, РОЗТО́ПЛЮВАТИ, РОЗТОПЛЯ́ТИ рідше (плиту, піч і т. ін.); ЗАКУ́РЮВАТИ, ЗАСМА́ЛЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- затопляти — ЗАТОПЛЯ́ТИ¹ див. зато́плювати¹. ЗАТОПЛЯ́ТИ² див. зато́плювати². Словник української мови в 11 томах
- затопляти — Затопля́ти, -ля́ю, -єш сов. в. затопити, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Шевч. 77. Хвиля човен затопила. Гол. І. 184. Чи його вода затопила? Чуб. 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Словник української мови Грінченка