1. Фразеологічний словник української мови

змірювати

змі́ряти (змі́рити) / змі́рювати (зміря́ти) очи́ма (о́ком, по́глядом) кого, що. Пильно, уважно оглянути кого-, що-небудь. Голубенко постояв трохи, повернувся і зміряв очима безконечну порожню палубу другого та першого класу (Г. Епік); — Жінку маєш? — цікавився старий, змірявши оком Василя, ніби намагаючись сам вгадати.— Парубкую,— відповів Василь неохоче, піднімаючи склянку з вином (М. Томчаній); Становий здивованим поглядом змірив Семена від голови до п’ят, наче не сподівався такої упертості (М. Коцюбинський); — Але ми ще стрінемось, пане сотнику! — не вдячними, а непримиренними очима змірює (Погиба) Підіпригору.— Ще зійдуться наші дороги (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. змірювати — змі́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. змірювати — ЗМІРЯТИ, вимірювати, обмірювати; док. ЗМІРЯТИ, (шлях) пройти, здолати. Словник синонімів Караванського
  3. змірювати — див. зміряти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. змірювати — МІ́РЯТИ (визначати, встановлювати величину, розмір когось, чогось якоюсь мірою, якимсь мірилом), ВИМІ́РЮВАТИ (ВИМІРЯ́ТИ), ЗАМІРЯ́ТИ (ЗАМІ́РЮВАТИ), ЗМІРЯ́ТИ (ЗМІ́РЮВАТИ), ОБМІ́РЮВАТИ (ОБМІРЯ́ТИ), ПРОМІ́РЮВАТИ (ПРОМІРЯ́ТИ) (все або багато)... Словник синонімів української мови
  5. змірювати — ЗМІ́РЮВАТИ див. зміря́ти. Словник української мови в 11 томах