1. Фразеологічний словник української мови

казанський

каза́нська сирота́, зневажл. Той, хто вдає з себе скривдженого, ображеного, нещасного з метою викликати до себе жалість, співчуття. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (О. Гончар); (Галя:) Бач, якою казанською сиротою прикинулася! Думаєш, так тобі й повірили? (Олена:) І справді. Клавдіє Іванівно, такою ласкавою овечкою ми вас ніколи не бачили (Т. Фесененко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. казанський — каза́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. казанський — -а, -е: Казанська сирота — про людину, яка вдає з себе нещасну, скривджену, щоб розжалити когось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. казанський — КАЗА́НСЬКИЙ, а, е: ◊ Каза́нська сирота́ — про людину, яка вдає із себе нещасну, скривджену, щоб розжалити когось. — Ах ви ж, казанські сироти! Земство вас виховує, годує, зодягає, а ви все в ліс дивитесь? (Гончар, Таврія, 1952, 77). Словник української мови в 11 томах