калитка

по́вна (непоро́жня, наби́та і т. ін.) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Багато грошей. У Панька завжди повна кишеня (З газети); І дає ж Бог таке щастя людям! Хоч не панського роду, зате непорожня кишеня (Панас Мирний).

поро́жня (пуста́) кише́ня (кали́тка) у кого і без додатка. Хто-небудь бідний, не має грошей. В молодого господаря порожня кишеня (І. Нечуй-Левицький); Золото, золото, вславлене по світу! Все продаси ти, все купиш без розпиту. Добре тому, хто гребе тебе жменею; важко без тебе — з пустою кишенею (П. Грабовський).

потруси́ти кали́тку (кали́ткою, кише́ні і т. ін.) чию (чиєю, чиї), у кого, яку (якою, які). Примусити когось витратитися або насильно забрати в кого-небудь гроші. — Ходімо,— згодився Довбня.— Потрусимо трохи попівськую калитку… (Панас Мирний); Найшли (козаки) льохи, скарб забрали. У ляхів кишені потрусили (Т. Шевченко); Довбуш завжди радився (з опришком) перед кожним походом на доли, чи то мав карати пана за збиткування над кріпаками, чи потрусити кишені орендаря-кровопивці або сільського дуки (В. Гжицький).

трусну́ти (трусону́ти) кали́ткою. Витратити значну кількість грошей; розщедритися, не поскупитися (про грошові витрати). Трішки зараз труснувши калиткою, він уже й сам шкодував за відданими чумакам двома торбами золота (О. Ільченко); — Гони, Левку, на всі клапани, хай старий Коваль з Ковалихою трусонуть калиткою, бо недаром їм такого гостя дорогого веземо (В. Кучер). трусну́ти кали́точку. Як розгадаєте ви казку, Свою калиточку трусніть І бубликів велику в’язку Веселій бабі перешліть (Л. Глібов).