1. Фразеологічний словник української мови

камінний

кам’яне́ (камі́нне) се́рце чиє, у кого. Хто-небудь байдужий, нечулий. Ширяєв скоса, .. поглянув на художника. Але чиє кам’яне серце не зворушать похвали і лестощі..? (О. Іваненко).

ма́ти кам’яне́ (камі́нне) се́рце. Бути нечуйним, жорстоким, бездушним і т. ін. Камінне серце має чоловік — рідного батька за копійку продав би (М. Стельмах).

як (мов, ні́би і т. ін.) на кам’яну́ го́ру, зі сл. наді́ятися, поклада́тися, спе́ртися і т. ін. Цілком, повністю, безсумнівно і т. ін. (Антон:) Ніхто вам так не потрапить догодити, як я: надійтесь на мене, як на кам’яну гору (М. Кропивницький); — Оце ті “тигри” і “фердинанди”! Оце на них .. надіються, як на кам’яну гору! (П. Автомонов); — А на хлопців своїх я покладаюсь, як на кам’яну гору: не підведуть! (А. Головко); Покладалися (на протекції), як на кам’яну гору (О. Полторацький); — На нашу Ольгу Степанівну, як на кам’яну гору, спертися можна (В. Собко). як на камі́нну го́ру. (Анна:) Я можу так на вас впевнятись, як на камінну гору! — адже правда? (Леся Українка).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. камінний — камі́нний 1 прикметник кам'яний камі́нний 2 прикметник від: камін Орфографічний словник української мови
  2. камінний — див. твердий Словник синонімів Вусика
  3. камінний — [кам’ін:ией] м. (на) -н :ому /-н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. камінний — I -а, -е. Те саме, що кам'яний. II -а, -е. Прикм. до камін. Камінне дзеркало. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. камінний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З. Словник синонімів української мови
  6. камінний — Камі́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. камінний — КАМІ́ННИЙ¹, а, е. Те саме, що кам’яни́й. Надходить [Зет] з величезною брилою камінною (Л. Укр., І, 1951, 446); Гаряча вода тече з розколини в камінній горі і утворює цілу річку (Багмут, Опов. Словник української мови в 11 томах
  8. камінний — Камінний, -а, -е Каменный. Всюда гори киміннії, всюда ріки водянії. Гол. Антосьо сидів як камінний. Св. Л. 312. Словник української мови Грінченка