квацяти
ква́цати (ква́цяти) дьо́гтем кого, що, згруб. Ганьбити, обмовляти і т. ін. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів.., а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем... (М. Стельмах).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- квацяти — ква́цяти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- квацяти — див. мазати Словник синонімів Вусика
- квацяти — КВА́ЦЯТИ див. ква́цати. Словник української мови у 20 томах
- квацяти — КВА́ЦЯТИ див. ква́цати. Словник української мови в 11 томах
- квацяти — Ква́цяти, -цяю, -єш гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє. Словник української мови Грінченка