квацяти

ква́цати (ква́цяти) дьо́гтем кого, що, згруб. Ганьбити, обмовляти і т. ін. Колись він умів гнути чи пригинати добрих майстрів.., а тепер доводилося задовольнятися тим, що їхню славу квацяв дьогтем... (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. квацяти — ква́цяти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. квацяти — див. мазати Словник синонімів Вусика
  3. квацяти — КВА́ЦЯТИ див. ква́цати. Словник української мови у 20 томах
  4. квацяти — КВА́ЦЯТИ див. ква́цати. Словник української мови в 11 томах
  5. квацяти — Ква́цяти, -цяю, -єш гл. Размазывать. Ото не їсть, а тільки квацяє. Словник української мови Грінченка