1. Фразеологічний словник української мови

кирпатий

кирпа́та сва́шка, жарт. Смерть. А там, козаче, зирк! ні відсіль, ні відтіль,— Кирпата свашка — гульк у хату (П. Гулак-Артемовський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кирпатий — кирпа́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кирпатий — Кирпоносий. Словник синонімів Караванського
  3. кирпатий — [киерпатией] м. (на) -тому/-т'ім, мн. -т'і Орфоепічний словник української мови
  4. кирпатий — -а, -е. 1》 Короткий, задертий догори (про ніс). || Який має такий ніс. || у знач. ім. кирпатий, -того, ч.; кирпата, -тої, ж. Чоловік (жінка) з коротким, задертим догори носом. 2》 у знач. ім. кирпата, -тої, ж., перен., нар.-поет. Смерть. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кирпатий — КИРПА́ТИЙ, а, е. 1. Короткий, задертий догори (про ніс). Семен був веселий, трохи напідпитку. Його кирпатий ніс цвів, як повная рожа (М. Словник української мови у 20 томах
  6. кирпатий — КИРПА́ТИЙ, КИРПОНО́СИЙ розм. Дівка була чорнява, але немолода, погана, кирпата (І. Нечуй-Левицький); Санітарка була осадкувата, кирпоноса (С. Голованівський). СМЕРТЬ (уявлювана міфічна постать), БЕЗНО́СА розм., КІСТЛЯ́ВА фам., КИРПА́ТА фольк. Словник синонімів української мови
  7. кирпатий — Кирпа́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. кирпатий — КИРПА́ТИЙ, а, е. 1. Короткий, задертий догори (про ніс). Семен був веселий, трохи напідпитку. Його кирпатий ніс цвів, як повная рожа (Коцюб., І, 1955, 46); Тисячі почувань мінилися на її круглому обличчі з коротким, трохи кирпатим носиком (Собко, Справа.. Словник української мови в 11 томах