колодочка

вбива́тися / вби́тися в колодочки́ (в пі́р’я). 1. Виростати, ставати дорослим, повнолітнім. З тобою єдинеє добро було — Твоє дитя, поки росло, В колодочки поки вбивалось (Т. Шевченко); (Коваль:) Шкода хлопчини! Молоде, може, ще й у колодочки не вбилось (М. Кропивницький); — А вона, секретарка, до війни працювала тут, у райкомі? — От це вже знаю, що ні. Молода! Тільки в пір’я вбилася (П. Дорошко); // Набиратися досвіду або мужніти. (Храпко:) З його (Печариці) вийде меткий адвокат! Ще й нічого: у колодочки не вбився, а вже сотнями ворочає... (Панас Мирний); Галя Чубчик та Микита Чинбас у мартенівському цеху ще не встигли вбитися у колодочки, нічого помітного не зробили, хіба що порвали дві-три пари рукавиць та спецівок (М. Рудь); Грицько переконався, що за час війни не лише він убився, як то кажуть, у колодочки, а й Параска не марнувала часу, змінилася до невпізнання (Ю. Яновський). вбра́тися у пі́р’я. — Буде .. той, ким зараз опікується граф Теплов.— Тобто Кирило Розум? — роздумував Ґалаґан.— Помиляєшся, брате, і дуже збочуєш: Кирил ще молодий, у пір’я не вбрався (М. Лазорський). 2. Поліпшувати своє матеріальне становище; ставати заможним, багатіти. — Треба й тобі в колодочки вбиватися. Грошенят підібрать. Картини свої ти продавать не вмієш, за копійки оддаєш (О. Ільченко); Ось нехай люди трохи увіб’ються в колодочки (Ю. Яновський). вби́тися у палки́. — А вам, куме, не гріх і більше оддати. Нащо вам, справді, ви вже старі, нехай голота у палки вб’ється (Панас Мирний). вби́тися в пе́ра. Тільки чоловік зіб’ється, стягнеться на ту конячку горюшну, а вже її й нема, й нема. Не можна бідолашному в пера вбитися. Он уже в скількох забрано коні (Б. Грінченко).

підбива́ти / підби́ти клинці́ (кли́на, колодочки́ і т. ін.). 1. до кого і без додатка. Упадати біля кого-небудь, виявляти знаки уваги; залицятися. Ванько чув від робітників, .. що .. головний інженер підбиває клинці до хімічки Ольги (П. Автомонов); — Може, він просто не байдужий до вас? — Та пробував підбивати клина, поганець (О. Гончар). 2. під кого, кому. Здійснювати інтриги проти кого-небудь. — Цей підлеглий не підбивав під мене клинці, не говорив, що в нього все гурчало б дні й ночі, аби він став директором МТС? (М. Стельмах); — Ну, як же так! Приїжджає польська делегація .. Ждемо, ждемо, а вони в тебе… Знову ти мені, Степане Антоновичу, колодочки підбиваєш (С. Журахович).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колодочка — коло́дочка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири коло́дочки Орфографічний словник української мови
  2. колодочка — див. держак Словник синонімів Вусика
  3. колодочка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до колодка 1-6), 9). 2》 Вільний від пуху кінець стрижня пера птаха. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. колодочка — КОЛО́ДОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до коло́дка 1–5, 8. Та зацвіли ягодочки [ягідочки] коло колодочки (з народної пісні); Батько змайстрував мені саморобні ковзани: до дерев'яної основи кріпився пруг з коси, в тих колодочках він пропалив по дві дірочки (О. Словник української мови у 20 томах
  5. колодочка — Коло́дочка, -чки, -чці; -дочки́, -чо́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. колодочка — КОЛО́ДОЧКА, и, ж. 1. Зменш.-пестл. до коло́дка 1-5, 8. До рідного міста генерал-майор медслужби Шостенко повернувся з чотирма рядами орденських колодочок на грудях (Шовк., Людина.. Словник української мови в 11 томах
  7. колодочка — Колодочка, -ки ж. 1) ум. отъ колодка въ указанныхъ значеніяхъ. 2) Черенокъ ножа. Г. Барв. 463. 3) Подборъ деревянный, обтянутый кожей. Чуб. VII. 431. Ввійшов молодий парубок в крамній сіренькій козачині, в чоботях на колодочках. Левиц. Пов. 181. Словник української мови Грінченка