1. Фразеологічний словник української мови

колупнути

колупну́ти в ка́рточку, вульг. Ударити по обличчю. — Ух, ти ж. Пусти, я його колупну в карточку (І. Микитенко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. колупнути — колупну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. колупнути — -ну, -неш, док., перех. і неперех. 1》 Однокр. до колупати 1), 2). 2》 перен., розм. Глибше пізнати кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. колупнути — КОЛУПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док. 1. що чим і без дод. Однокр. до колупа́ти 1, 2. – Ану, колупнути кору цього грубого кореня [винограду]... (М. Коцюбинський); Недалеко десь за током Землю колупнув снаряд (С. Воскрекасенко); Василина .. Словник української мови у 20 томах
  4. колупнути — КОЛУПА́ТИ (руйнуючи поверхню, робити заглибини, ямки в чомусь), ВИКОЛУ́ПУВАТИ, ПРОКОЛУ́ПУВАТИ, КОПИРСА́ТИ, ШПО́РТАТИ розм., ДЛУ́БАТИ розм., ДОЛУБА́ТИ розм., ЛУПА́ТИ розм.; ДОВБА́ТИ (ДОВБТИ́) (перев. Словник синонімів української мови
  5. колупнути — КОЛУПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до колупа́ти 1, 2. — Ану, колупнути кору цього грубого кореня [винограду]… (Коцюб., І, 1955, 208); Недалеко десь за током Землю колупнув снаряд (Воскр., Взагалі.., 1948, 132); Василина.. Словник української мови в 11 томах