1. Фразеологічний словник української мови

кусочок

розрива́ти (рва́ти) / розірва́ти на шматки́ кого і без додатка. Нещадно розправлятися з ким-небудь, знищувати когось. Він би хотів на шматки розірвати й тітку, й дядька, і дітей їх (М. Коцюбинський). розірва́ти на маню́сінькі кусо́чки. — Гляди (чоловіче), щоб ти поділив його (гостинець) на частини, щоб кожному — достало — коли ж гаразд не поділиш — то тут тобі й амінь! Таки тут тебе і розірвемо на манюсінькі кусочки (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кусочок — кусо́чок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кусочок — див. залишок Словник синонімів Вусика
  3. кусочок — -чка, ч. Зменш. до кусок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кусочок — Грудочка, дещиця, дорабчик, дрібка, дрібок, дрібочка, дрібниця, дрібничка, зернятко, зерня, кавалочок, клаптичок, краплина, краплинка, краплиночка, крапелинка, кулидка, лусточка, піщинка, пучка, пучечка, скалочка, скибочка, скіпочка, трісочка, шматок... Словник чужослів Павло Штепа
  5. кусочок — КУСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до кусо́к. Далі їли ковбасу, сала кусочками нарізали (Г. Квітка-Основ'яненко); Дістала [Маруся] з-за припічка гребінку й кусочок одбитого дзеркальця (Грицько Григоренко); Михайло гризнув кусочок цукру, сьорбнув паруючої рідини... Словник української мови у 20 томах
  6. кусочок — КУСО́ЧОК, чка, ч. Зменш. до кусо́к. Далі їли ковбасу, сала кусочками нарізали (Кв.-Осн., II, 1956, 68); Дід ще по шматочку та по кусочку відкладав, батько, він — всі працювали на одно гніздо (Мирний, І, 1954, 279)... Словник української мови в 11 томах
  7. кусочок — Кусо́к, -ска м. Кусокъ. Бог дав роток, дасть і кусок. Ном. № 75. Як хліба край, так і в хліві рай; а як хліба ні куска, так і в горниці туска. Ном. № 1397. Ви мене хліба куском тепер дорікаєте. МВ. І. 10. Сала кусок положила на кружечку. К. ЧР. 242. Словник української мови Грінченка