1. Фразеологічний словник української мови

ллятися

ву́хами ллє́ться кому, безособ. Дуже набридло комусь, дратує когось (про що-небудь). (Хоростіль:) І мені се вчительство давно вже вухами ллється! (І. Франко).

за ко́мір (за ши́ю, за спи́ну і т. ін.) ллє́ться кому і без додатка. Треба негайно робити щось, поспішати з чимсь. Уже за комір ллється, треба, щоб робота була зроблена якісно (З газети); // Терміново потрібен хтось, потрібне щось. — Де ж ти її зловиш, коли вже ось за комір ллється! (Є. Гуцало).

кров (рі́ками) ллє́ться (тече́) / полила́ся (потекла́) чия і без додатка. Гинуть люди. — На фронті кров ріками ллється. Самі подумайте, Варваро Гнатівно... (В. Кучер); Для чого ллється словацька кров тут, на Поліссі, в горах Кавказу чи на берегах Волги? (І. Головченко і О. Мусієнко); Горить Корсунь, горить Канів .. чорним шляхом запалало, І кров полилася (Т. Шевченко); Настане — вірю я — година: Загине розбрат на землі... Воскреснуть правда і любов, зберуть докупи всі народи, Не потече вже більше кров (П. Грабовський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ллятися — лля́тися дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. ллятися — див. лити Словник синонімів Вусика
  3. ллятися — ллється, недок., діал. Литися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ллятися — ЛЛЯ́ТИСЯ, ллє́ться, недок., діал. Литися. Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з потоків, заглушували її (Л. Мартович); О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати... (В. Словник української мови у 20 томах
  5. ллятися — ЛИ́ТИСЯ (про будь-яку рідину), ЛЛЯ́ТИСЯ рідше, ТЕКТИ́, ЛИ́ТИ, БІ́ГТИ, ПЛИСТИ́, ПЛИВТИ́, ПЛИ́НУТИ, ТОЧИ́ТИСЯ, РИ́НУТИ підсил., ЦІДИ́ТИ підсил., ЮШИ́ТИ підсил., СИ́ПАТИСЯ розм., ХЛЮЩА́ТИ розм., ЦІ́ВКОЮ БИ́ТИ підсил. розм., ТОКУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. ллятися — ЛЛЯ́ТИСЯ, ллє́ться, недок., діал. Литися. О, не даремно, ні, в степах гули гармати, і ллялась наша кров, і падали брати… (Сос., І, 1957, 54); Микольцьові слова, що ллялися з його рота, як вода з потоків, заглушували її (Март., Тв., 1954, 439). Словник української мови в 11 томах
  7. ллятися — Лля́тися, ллюся, ллє́шся гл. Литься. По личеньку сльози ллються. Чуб. V. 526. Словник української мови Грінченка