мерти

се́рце мре (завмира́є, замирає́) / завме́рло (заме́рло) у кого, чиє і без додатка. Хто-небудь дуже хвилюється, відчуває раптовий переляк, страх, тривогу і т. ін. Впізнала (Єлька) його (Миколу), і серце завмерло, а він ішов понурий, задуманий, під ноги дививсь (О. Гончар); Ось нестямний ґвалт, регіт, плесканина в руки піднялися з другої хати. У Василя серце замерло (Панас Мирний).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. мерти — ме́рти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. мерти — Вмирати, помирати, гинути, конати, (від мору) вимирати; (- серце) завмирати; (- тварин) здихати; док. див. УМЕРТИ, ПОМЕРТИ. Словник синонімів Караванського
  3. мерти — мру, мреш, недок. 1》 Умирати, гинути (перев. у великій кількості, масами). 2》 перен. Те саме, що завмирати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. мерти — МЕ́РТИ, мру, мреш, недок. 1. Умирати, гинути (переважно у великій кількості, масами). З щастя не мруть (Номис); Чума з лопатою ходила, .. А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, Позамикалися у хатах Та й мруть (Т. Шевченко); Пішли дощі, холоди. Словник української мови у 20 томах
  5. мерти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
  6. мерти — Ме́рти, мру, мреш, мруть; мер, ме́рла, ме́рли Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. мерти — МЕ́РТИ, мру, мреш, недок. 1. Умирати, гинути (переважно у великій кількості, масами). З щастя не мруть (Номис, 1864, № 1710); Чума з лопатою ходила, ..А люди біднії в селі, Неначе злякані ягнята, Позамикалися у хатах Та й мруть (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. мерти — Ме́рти, мру́, мре́ш гл. 1) Умирать, мереть. З щастя не мруть. Ном. № 1710. У Горбоносихи мерли діти. Г. Барв. 421. 2) Замирать. Чогось сумно і боязно, аж моє серце мре. МВ. Словник української мови Грінченка