1. Фразеологічний словник української мови

минути

не мину́ти гріха́. Вчинити щось недозволене, що має погані наслідки. Мабуть, якби попалося що хлопцеві під руку, то й гріха не минути, все міг би зробити за таку тяжку образу… (О. Гончар).

не мину́ти ли́ха (біди́). Потрапити в скрутне, безвихідне становище. Не минули тоді лиха птахи, які не встигли відлетіти в теплі краї (З газети); // Загинути. Не минув лиха і Гуска. Підлетіли до нього четверо ляхів і підняли його на списи (О. Довженко); // Зазнати неприємностей. Не минув лиха автор статті (З газети).

не мину́ти рук чиїх, кого. 1. Бути схопленим ким-небудь, не уникнути когось, попастися комусь. Він (Роман) зовсім не сподівався, що Левантина буде така вперта .. Але хай не брикає! Його рук не мине (Б. Грінченко); — Ми вже розшукуємо його ..А коли він штучка, наших рук не мине (М. Стельмах); // Бути побитим кимсь. — Ну, щастя твоє, але ще наших рук не минеш! — посварився (Левко) кулаком на Юрка (М. Стельмах); Хоч так, бабо, сядь, хоч так,.. а моїх, мовляв, рук не минеш… (В. Винниченко). 2. Потрапити до кого-небудь (про предмети). Не минула рук пристава й книжка (М. Стельмах). не мина́ти рук. — Жодна путяща залізяка, що потрапила в село, не минала його рук (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. минути — Витратити, [I] Словник з творів Івана Франка
  2. минути — мину́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. минути — [миенутие] -ну, -неш, -неимо, -неите; нак. -ни, -н'іт' Орфоепічний словник української мови
  4. минути — див. минати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. минути — МИНУ́ТИ див. мина́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. минути — мину́ти: ◊ мину́ти клин → клин ◊ мину́ти як торі́чний сніг → сніг Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. минути — МИНА́ТИ (пересуваючись, залишати позаду або збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), ОБМИНА́ТИ (ОМИНА́ТИ), ПОМИНА́ТИ, ПРОМИНА́ТИ, ЛИША́ТИ у спол. із сл. за собою. — Док. Словник синонімів української мови
  8. минути — Мину́ти, -ну́, -не́ш, -ну́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. минути — МИНУ́ТИ див. мина́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. минути — Минути, -ся см. минати, -ся. Словник української мови Грінченка