миш

як (мов, ні́би і т. ін.) ми́ша в па́стці. 1. зі сл. бу́ти, опини́тися і т. ін. У безвихідному становищі; в небезпеці. Оточений з усіх сторін бандит був як миша у пастці (З газети). на́че в па́стку (бі́дна) миш, зі сл. попа́стися, попа́сти і т. ін. Тож, коли вже раз попався, наче в пастку бідна миш, то сиди, немов нанявся (найнявся), не рушай, мовчи та диш! (Леся Українка). 2. зі сл. метуши́тися, крути́тися і т. ін. Безладно, розгублено, панічно і т. ін. Стара метушиться в темряві, як миша в пастці (Григорій Тютюнник); — Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці… (А. Хорунжий); Маланка товчеться у пітьмі, як миша у пастці, а що хотіла зробити — не знає (М. Коцюбинський); Шастає, мов миша у пастці (Укр.. присл..).

як (мов, ні́би і т. ін.) руда́ ми́ша (зимо́ю). 1. зі сл. заги́нути, пропа́сти і т. ін. Напевне, неодмінно, обов’язково і т. ін. — Кажи,— наймаєш Гафійку? Ні? Волієш з голоду згинути, як руда миша зимою? (М. Коцюбинський); // Без сліду. Загинув, як руда миша (Укр.. присл..); — Коли з тобою щось трапиться, то всі менші пропадуть, як руді миші (Ф. Бурлака). як руда́ миш. Пропав, як руда миш (Укр.. присл..); Згинеш, як руда миш (М. Номис). 2. зі сл. лиши́тися, зоста́тися і т. ін. У скрутному становищі, без ніяких запасів, речей і т. ін.; без нічого. — Добре, що хоч кожушка та чоботи напоумило вдягти! У вузлик ще дещо захопила. А то лишилась би на зиму, як руда миша (Ю. Збанацький).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. миш — миш іменник жіночого роду, істота миша рідко Орфографічний словник української мови
  2. миш — див. миша. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. миш — МИШ див. ми́ша. Словник української мови у 20 томах
  4. миш — миш (ми́ша) миша (м, ср, ст)||мишка ◊ сидіти як миш під мітлою сидіти дуже тихо, без зайвих рухів та звуків (ст): Два учні побилися якраз перед лекцією Ом.Терлецького під час шкільної перерви. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. миш — МИШ див. ми́ша. Словник української мови в 11 томах
  6. миш — Ми́ш, -ші ж. = миша. Голий як миш. Ном. № 1519. миш виточна́. Лѣсная мышь, Mus silvaticus. Вх. Уг. 252. миш-пиргач = кажан. Вх. Пч. II. 7. Словник української мови Грінченка