надрати

де́рти (дра́ти) / наде́рти (надра́ти) ли́ко (ли́ка) з кого і без додатка. Бити, карати кого-небудь, розправлятися з кимсь. (Рогач:) Може, є цікавий повчитись, як лика деруть, з’явись! (Козаки:) Виходь, виходь котрий, пора!.. (М. Кропивницький); — Карпо .. отаборився з ручним кулеметом, так що дивіться, щоб із ваших хлопців лика не надер (Григорій Тютюнник); — Був би ти, діду, молодшим — я надрав би з тебе лика! — костеніє злоба на синьому виду (Октава) (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. надрати — надра́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. надрати — див. побити Словник синонімів Вусика
  3. надрати — див. надирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. надрати — НАДРА́ТИ див. надира́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. надрати — НАДРА́ТИ див. надира́ти. Словник української мови в 11 томах
  6. надрати — Надрати, -деру, -ре́ш гл. = надерти. Словник української мови Грінченка