накрутити

накру́чувати / накрути́ти (налама́ти) хвоста́ кому. Картати, лаяти когось за щось. Бухгалтерії накручував хвоста в широкому масштабі, щоб не грали в робочий час у шахи (Є. Кравченко); — Давай, давай, а то прийде дядько Прокіп, він нам за таку оранку наламає хвоста (Григорій Тютюнник); — За скиртування соломи .. їм хвоста наламали (О. Сизоненко).

нам’я́ти (накрути́ти, наскубти́ і т. ін.) / намина́ти (накру́чувати, скубти́ і т. ін.) ву́ха кому і без додатка. Покарати, побити кого-небудь за якусь провину. (Поліна Карпівна:) От коли твій Льонька ще раз покаже сюди свій товстий ніс.., я йому намну вуха, будь певна (І. Кочерга); — Треба накрутити мені вуха за те, що ви досі не в ліжку (Ю. Шовкопляс); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Ю. Смолич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. накрутити — накрути́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. накрутити — див. накручувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. накрутити — НАКРУТИ́ТИ див. накру́чувати. Словник української мови у 20 томах
  4. накрутити — НАМОТА́ТИ (мотаючи, обвити навколо чого-небудь), НАКРУТИ́ТИ, НАВЕРТІ́ТИ (НАВЕРНУ́ТИ), НАВИ́ТИ (НАВИ́НУТИ). — Недок.: мота́ти, намо́тувати, накру́чувати, наві́рчувати, навива́ти. Він розповів, як ще хлопцем.. Словник синонімів української мови
  5. накрутити — Накрути́ти, -кручу́, -кру́тиш, -тять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. накрутити — НАКРУТИ́ТИ див. накру́чувати. Словник української мови в 11 томах
  7. накрутити — Накрутити см. накручувати. Словник української мови Грінченка