налити
зали́ти (залля́ти, нали́ти) са́ла за (по́за) шку́ру кому і без додатка. Завдати кому-небудь великого горя, страждань, дуже дошкулити комусь. — Та всі вони, всі йому за шкуру сала залили!.. Всі ці мужлаї кляті! (Б. Грінченко); — Ще вона мало натерпілася від тих панів, ще вони мало залляли їй сала за шкуру за часів панщизняних?! (М. Коцюбинський); — Хі! І чого вони такі люті, оці грубані? — спитала стривожено Печериця.— А біс їх знає...— здвигнув Гриб плечима.— Видно, хтось налив їм сала за шкуру, чи що (П. Козланюк); Та вже ніхто такого поза шкуру сала не залляв, як ті прокляті офіцери. От уже намучили народ! (Нар. опов.).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- налити — нали́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- налити — [налитие] -л':у, -л':еш, -л':еимо, -л':еите; мин. -лиў, -лиела; нак. -лий, -лийтеи Орфоепічний словник української мови
- налити — див. наливати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- налити — НАЛИ́ТИ див. налива́ти. Словник української мови у 20 томах
- налити — ЛИ́ТИ (змушувати текти — про рідину), ЛЛЯ́ТИ рідше, ЗЛИВА́ТИ, РОЗЛИВА́ТИ рідше, ПРОЛИВА́ТИ рідше; ЦІДИ́ТИ (невеликим струменем). — Док.: поли́ти, розли́ти, проли́ти, полля́ти. Люди нащось лили воду відрами в огонь, неначе гралися в якоїсь іграшки (І. Словник синонімів української мови
- налити — Нали́ти, наллю́, наллє́ш, наллє́, наллю́ть; нали́й, -ли́йте; нали́в, -лила́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- налити — НАЛИ́ТИ див. налива́ти. Словник української мови в 11 томах
- налити — Налити, -ся см. наливати, -ся. Словник української мови Грінченка