1. Фразеологічний словник української мови

налізти

і на го́лову (на ву́ха) не налі́зе, зі сл. говори́ти, роби́ти і т. ін. Що-небудь нерозумне, несерйозне, недоречне або зовсім безглузде. — Верзе таке, що й на голову не налізе,— сказала вона збентежено (П. Панч); — Дурноверхий Вітя витіва таке, що й на голову не налізе: вимагає завтра піти записатись у загсі (С. Васильченко); (Кость:) Стара якась не при умі: плела таке, що й на вуха не налізе (З. Мороз).

що на рот налі́зе, зі сл. говори́ти, базі́кати і под., грубо. Усе підряд; не задумуючись. — Пиши і не варнякай, що на рот налізе,— сухо сказав Шугалія (В. Кучер).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. налізти — налі́зти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. налізти — див. налазити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. налізти — НАЛІ́ЗТИ див. нала́зити. Словник української мови у 20 томах
  4. налізти — НАБИ́ТИСЯ (про бруд, пил, сніг і т. ін. — проникнувши куди-небудь, заповнити собою), НАЛІ́ЗТИ, ЗАБИ́ТИСЯ. — Недок.: набива́тися, нала́зити (наліза́ти), забива́тися. П'яту ось пробив (Гнат), бруду набилося (К. Словник синонімів української мови
  5. налізти — НАЛІ́ЗТИ див. нала́зити. Словник української мови в 11 томах
  6. налізти — Налізти см. налазити. Словник української мови Грінченка