нарозхрист

душа́ на́встіж (наро́зхрист) чия, у кого і без додатка. Хто-небудь відвертий, щирий у поводженні з іншими. Добре, мабуть, оцьому Тимошеві — душа навстіж (С. Журахович); Тоня думає про старшу свою сестру .. Невже і їй попадеться такий..,— симпатяга чоловік, душа нарозхрист… (О. Гончар).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нарозхрист — наро́зхрист прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. нарозхрист — пр., розхристано, розхриставшись; ФР. навстіж <н. душа нарозхрист>. Словник синонімів Караванського
  3. нарозхрист — присл. З розстебнутими ґудзиками або розхристаними полами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. нарозхрист — НАРО́ЗХРИСТ, присл. З розстебнутими ґудзиками або розхристаними полами. Весь одяг на ньому завжди нарозхрист (Яків Баш); Літ йому було за п'ятдесят .. Сорочка нарозхрист, чуб скуйовджений – видно, щойно прокинувся (О. Підсуха). Словник української мови у 20 томах
  5. нарозхрист — Наро́зхрі[и]ст, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нарозхрист — НАРО́ЗХРИСТ, присл. З розстебнутими гудзиками або розхристаними полами. Весь одяг на ньому завжди нарозхрист (Ваш, Надія, 1960, 144); Літ йому було за п’ятдесят.. Сорочка нарозхрист, чуб скуйовджений — видно, щойно прокинувся (Підс., Віч-на-віч, 1962, 20). Словник української мови в 11 томах