наскочити

лі́зти чо́ртові на ро́ги (в зу́би), фам. Наражатися на небезпеку; ризикувати потрапити у складну ситуацію. — Завжди сам лізеш чортові на роги! (О. Гончар); Льотчик провів друга на дорогу, сказав на прощання: — То гляди ж, Найдо, не лізь чортові в зуби. Будь обережний! (В. Минко). лі́зти (наско́чити) само́му чо́ртові на ро́ги. — Якби для того, щоб урятувати товариша, треба було не те що на вила, а й самому чортові на роги лізти, то й тоді ми не повинні задумуватися! — гнівно крикнув Кармелюк (М. Старицький); Бігти в ліс — значить наскочити самому чортові на роги! Будемо тут! — вирішив командир (П. Автомонов).

попа́сти (наско́чити, потра́пити і т. ін.) / попада́ти (наска́кувати, потрапля́ти і т. ін.) на слизьке́. Опинитися у скрутному становищі. — А мені здалось, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів,— засміявся Броварник (М. Стельмах);— Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув у бік: — Гроші всі цілі (Б. Грінченко); Товстоніг почервонів, зрозумівши, що потрапив на слизьке, і почав виправдовуватись: — Це ви мене неправильно зрозуміли (В. Вільний); Приснилось дещо тільки вранці, Та й то непевне та страшне: ..Що я боюся вийти з хати, Щоб не загнатись на слизьке (В. Самійленко). попа́сти на слизьку́. Агу! Троянці схаменулись, Та всі до Турна і сунулись; Пан Турн тут на слизьку попав! (І. Котляревський).