1. Фразеологічний словник української мови

наслідити

і горобе́ць у ро́ті не насліди́в у кого. Хто-небудь дуже голодний, зовсім нічого не їв. О. Василь .. щохвилини (повторював): — Люди добрі! .. дайте мені чистий спокій. Бо ви .. (їли), .. а у мене ще й горобець у роті не наслідив (Г. Хоткевич).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. наслідити — наслі́дити дієслово доконаного виду повторити, відтворити чиїсь дії, ознаки, особливості насліди́ти дієслово доконаного виду залишити сліди розм. Орфографічний словник української мови
  2. наслідити — I насл`ідитидив. наслідувати. II наслід`ити-джу, -диш, док., розм. Забруднюючи, залишити сліди на чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. наслідити — НАСЛІ́ДИТИ див. наслі́дувати. НАСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. Забруднюючи, залишити сліди на чому-небудь. Хто б це міг вигадати, крім графа Володимира Романовича, наслідити брудними чобітьми на паркеті? (О. Словник української мови у 20 томах
  4. наслідити — НАТОПТА́ТИ (пройшовши або ходячи де-небудь, залишити там сліди бруду), НАСЛІДИ́ТИ розм., НАШЛЬО́ПАТИ розм. рідше. — Недок.: нато́птувати. Мотря, заткнувши за пояс край спідниці, заходилась мити підлогу в хаті: — Бо ми ж тут наслідили тобі... (М. Зарудний). Словник синонімів української мови
  5. наслідити — Насліди́ти, -ліджу́, -ліди́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. наслідити — НАСЛІ́ДИТИ див. наслі́дувати. НАСЛІДИ́ТИ, джу́, ди́ш, док., розм. Забруднюючи, залишити сліди на чому-небудь. — А ти куди, проклятий? Агуш! бач — наслідив на книжці! Що мені Марко скаже, як побачить на ній півнячі сліди? (Коцюб. Словник української мови в 11 томах