натягти

надяга́ти (надіва́ти, натяга́ти і т. ін.) / надягну́ти (наді́ти, надягти́, натягти́ і т. ін.) ове́чу шку́ру. Лицемірно приховувати під виглядом доброзичливості свої підступні наміри, дії. Вмів (дипломат) точити кігті гострі й хижі, Вмів овечу шкуру надягать, П’ять років підряд брехав в Парижі, Він, мовляв, за мир і благодать (А. Малишко); Сірі вовчики наділи овечу шкуру та такі тихі стали… (Панас Мирний). влі́зти в ове́чу шку́ру. — Коли б були (докази), ми трусонули б так ті губернії, що тільки пух!..— розкрився лише на мить і знову вліз в овечу шкуру слідчий (Василь Шевчук).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. натягти — натягти́ 1 дієслово доконаного виду тягнучи, зробити тугим, пружним натягти́ 2 дієслово доконаного виду принести за кілька разів Орфографічний словник української мови
  2. натягти — I див. натягати I. II див. натягувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. натягти — НАТЯГТИ́¹ див. натяга́ти¹. НАТЯГТИ́² див. натя́гувати². Словник української мови у 20 томах
  4. натягти — I. ВБИРА́ТИ (УБИРА́ТИ) (втягати в себе рідину, газ, поживні речовини тощо), ВСМО́КТУВАТИ, ВСО́ТУВАТИ, ПОГЛИНА́ТИ, НАТЯ́ГУВАТИ, НАТЯГА́ТИ, АБСОРБУВА́ТИ спец., АДСОРБУВА́ТИ спец., ВСИСА́ТИ (УСИСА́ТИ) рідко. — Док. Словник синонімів української мови
  5. натягти — Натягти, -ся см. натягати, -ся. Словник української мови Грінченка