1. Фразеологічний словник української мови

нашорошити

насторо́жувати (наго́стрювати, нашоро́шувати і т. ін.) / насторо́жити (нагостри́ти, нашоро́шити і т. ін.) ву́ха. Напружено, уважно прислухатися до чогось. Простягають (селяни) шиї, вирячують очі і насторожують вуха, щоб хоч трохи почути з того, що говориться в коршмі (корчмі) (І. Франко); Він (парубок) притаїв дух; насторожив уха, слуха… (Панас Мирний); Хто балака, Хто кобзаря слуха. А Залізняк попереду Нашорошив уха (Т. Шевченко); При цих словах Бичковський насторочив вуха і покрутив вуса. (І. Нечуй-Левицький); // З напруженою увагою, з великим інтересом готуватися до слухання чогось. Воловик насторожив уші, увесь потонув в увазі, в чеканні, що скаже Марина (Г. Епік); — Молодице, нашорошуйте вуха, бо новина буде (Б. Грінченко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нашорошити — нашоро́шити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. нашорошити — див. нашорошувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. нашорошити — НАШОРО́ШИТИ див. нашоро́шувати. Словник української мови у 20 томах
  4. нашорошити — НАСТОРО́ЖУВАТИ що, у сполуч. із сл. вуха (вухо) (про тварин — прислухаючись, піднімати вуха; про людей, розм. — напружено прислухатися), НАСТАВЛЯ́ТИ, НАШОРО́ШУВАТИ, НАЩУ́ЛЮВАТИ, НАЩУ́РЮВАТИ, НАСТРУ́НЧУВАТИ розм. — Док. Словник синонімів української мови
  5. нашорошити — Нашоро́шити, -ро́шу, -ро́шиш; -шоро́ш, -ро́ште Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. нашорошити — НАШОРО́ШИТИ див. нашоро́шувати. Словник української мови в 11 томах
  7. нашорошити — Нашоро́шувати, -шую, -єш сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. Котл. Ен. А Залізняк попереду нашорошив уха. Шевч. 171. Словник української мови Грінченка