недосипляти

недосипа́ти (недосипля́ти) / недоспа́ти (ноче́й), (і (та)) недоїда́ти / недої́сти (хлі́ба (шматка́ хлі́ба)). Довго і тяжко працювати, відмовляючи собі в найнеобхіднішому. (Кіндрат Антонович:) Хіба то безсовісно, що я недосипав ночей, недоїдав шматка хліба та все працював, щоб себе і сім’ю свою зарятувати від злиднів (М. Кропивницький); День і ніч Антон і Катерина недосипаючи та недоїдаючи, мов пекельні, товклися на своєму шматку поля (С. Чорнобривець); — Для кого ж я побиваюся?.. Хліба недоїдаю, ночей недосипляю?.. все ж для вас… для сім’ї (Панас Мирний)..