1. Фразеологічний словник української мови

ниць

па́дати / впа́сти на колі́на (навко́лішки, ниць) перед ким і без додатка. 1. Виявляти кому-небудь велику шану. Гірко, принизливо було Ганні відчути себе відстороненою. Чи давно ще падали перед нею ниць, пісень про неї співали (О. Гончар). 2. Підкорятися чиїй-небудь волі, чиємусь впливу і т. ін.; скорятися. Вдихну у груди пломінь блискавиць,— Щоб перед ворогом не падать ниць, Щоб дихати в його лице вогнем! (Д. Павличко). 3. Принижуючись, просити у кого-небудь про щось. — Курило не з тих, що падають на коліна. Степан Курило — герой! (Д. Бедзик). па́дати на всі чоти́ри. — У нас і кращі падають на всі чотири й лижуть Орлову чоботи! — зловтішно мовив слідчий (Валерій Шевчук). 4. Виявляти до кого-небудь почуття великої вдячності. — Ти ще після всього повинен впасти на коліна, що з тобою так привітно обходяться, що не гордують тобою (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ниць — (обличчям вниз) долілиць, долічерева. Словник синонімів Полюги
  2. ниць — ниць прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. ниць — пр., ницьма, долілиць, лицем до землі; (як) на животі, (куди) на живіт. Словник синонімів Караванського
  4. ниць — присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям униз; на животі; прот. горілиць. || На колінах, схиливши голову до самої землі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ниць — НИЦЬ, присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць. Корній нічого не чув і лежав, упавши обличчям ниць на стіл, мов мертвий (Б. Словник української мови у 20 томах
  6. ниць — НИЦЬ (обличчям униз — лежати, падати тощо), ДОЛІ́ЛИЦЬ, НИ́ЦЬМА розм., НИЧКО́М розм., ДОЛІЧЕ́РЕВА розм. — На коліна! — пошепки тюкнув на Омелька старий та сивий.. ризничий, сам падаючи ниць перед царем (О. Словник синонімів української мови
  7. ниць — НИЦЬ, присл., перев. з дієсл. упасти, лежати, припадати і т. ін. Обличчям вниз; на животі; протилежне горілиць. Корній нічого не чув і лежав, упавши обличчям ниць на стіл, мов мертвий (Гр. Словник української мови в 11 томах
  8. ниць — I. Ниць нар. Ниць, ничкомъ. Він так ниць і гепнувся. Мнж. 131. --------------- II. Ниць, -ці ж. = нить 1. Сидить дівка в темниці, шиє чепець без ниці. Ном. № 145 (стр. 295). Словник української мови Грінченка