обиняк

без обинякі́в, заст. 1. зі сл. говори́ти, сказа́ти і т. ін. Не вдаючись до натяків, недомовок і т. ін.; прямо, відкрито. Говорили щиро, без обиняків (З газети). 2. зі сл. роби́ти, вико́нувати і под. Беззастережно, без будь-яких вагань і т. ін. Вона без всякого обману І щиро без обиняків Робила грішним добру шану, Ремнями драла, мов биків (І. Котляревський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обиняк — обиня́к іменник чоловічого роду розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. обиняк — Натяк Словник чужослів Павло Штепа
  3. обиняк — ОБИНЯ́К див. обиняки́. Словник української мови у 20 томах
  4. обиняк — ОБИНЯ́К див. обиняки́. Словник української мови в 11 томах