1. Фразеологічний словник української мови

обламаний

облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. накопичувалася в серці гіркота за свою долю, за обламані крила (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обламаний — обла́маний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обламаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обламати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обламаний — ОБЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до облама́ти. Земля, обламана над шумною водою, Поволі кришиться і сиплеться в глибінь (М. Бажан); // у знач. прикм. Давно не умивані, сіли [бійці] за стіл з обламаним краєм (П. Кочура). ◇ (1) Обла́мані кри́ла (д) див. обла́мувати¹. Словник української мови у 20 томах
  4. обламаний — А, -е. 1. Присоромлений, принижений; висміяний. Він був такий обламаний, що навіть стало жаль. 2. Розчарований, зневірений. Обламаний життям. Словник сучасного українського сленгу
  5. обламаний — Обла́маний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. обламаний — ОБЛА́МАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до облама́ти. Поруч [лежала].. акуратно обламана половина гречаника (Ле, Наливайко, 1957, 230); // у знач. прикм. Давно не умивані, сіли [гвардійці] за стіл з обламаним краєм (Кочура, Зол. грамота, 1960, 390). Словник української мови в 11 томах