облизати

(аж) гу́би обли́зувати / облиза́ти. Бути дуже задоволеним чим-небудь. — А буде за це могорич? А вже я вам цю справу так вироблю, що аж губи оближете (І. Нечуй-Левицький).

облиза́ти макого́на (макогі́н, м’я́ло), ірон. Зазнати невдачі. Облизавши макогона, як кажуть, він повернувся ні з чим додому (З усн. мови); // Мовчки зносити образу, глузування. — Тебе дурять! З тебе глузують! А ти? Облизав макогона! (О. Ільченко).

па́льчики обли́зувати / облиза́ти, жарт. 1. Бути дуже задоволеним чим-небудь (перев. їжею, питвом). — А що? Я і є кок! У флоті на “Святому Владимирові” плавав,— хвалився дід Карась.— Всі пальчики облизували (В. Вільний); — Я там таких карасів наловив — тільки їж та пальчики облизуй (В. Минко). 2. Бути в захопленні від кого-, чого-небудь. — Висватаю тобі таку молоду. З освітою, ніяк не нижчою гімназичної. Пальчики оближеш (А. Головко); // Заздрити комусь. Такий гарний, такий гарний (жених), .. аж Росолинщанки пальчики облизуватимуть (А. Свидницький).

(ті́льки) па́льчики (рідше па́льці) обли́жеш, жарт. 1. Що-небудь дуже смачне. — Там як що зготує (кухар), то тільки пальчики оближеш,— говорив він, уплітаючи печену курку після поросятини (І. Нечуй-Левицький); — Коропів таких, як тут, ніде не знайдеш. За день відра два наловити можна. Така юшка буде — пальці оближеш (З. Тулуб). 2. Хтось дуже гарний, вродливий. А на них (арф’янок) глянеш — пальчики оближеш (Панас Мирний). 3. Гарно, цікаво і т. ін. — Про нас, господарів, пишеться. Та як пишеться — пальці оближеш, сказав гордовито, розминаючи .. плечі (М. Стельмах).

хіба́ (ті́льки) па́льці обли́же, ірон. Нічого не дістанеться або дуже мало дістанеться чого-небудь комусь. — Нехай буде шість відер (горілки), бо як лиш три, то багачі вперед розхапають, а бідний хіба пальці оближе (Л. Мартович).

як (мов, на́че і т. ін.) м’я́ло (макого́на) облиза́в, ірон. Хтось у поганому настрої, невеселий після якоїсь невдачі. Сердитий, наче м’яло облизав, як кажуть люди (З журналу).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облизати — облиза́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облизати — див. облизувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облизати — ОБЛИЗА́ТИ див. обли́зувати. Словник української мови в 11 томах
  4. облизати — ОБЛИЗА́ТИ див. обли́зувати. Словник української мови у 20 томах
  5. облизати — Облизати, -ся см. облизувати, -ся. Словник української мови Грінченка