обмирати
обмира́ти / обме́рти зі стра́ху́. Дуже лякатися, боятися; ціпеніти. Горпина, слухаючи прокльони дідові, обмирала з страху (Панас Мирний).
Джерело:
Фразеологічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмирати — обмира́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- обмирати — див. боятися Словник синонімів Вусика
- обмирати — [обмиератие] -айу, -айеиш Орфоепічний словник української мови
- обмирати — -аю, -аєш, недок., обмерти, обімру, обімреш, док. 1》 Втрачати свідомість; непритомніти. 2》 розм. Ціпеніти, втрачати здатність рухатися від якого-небудь сильного або несподіваного відчуття, зворушення; завмирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмирати — ОБМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМЕ́РТИ, обімру́, обімре́ш, док. 1. Втрачати свідомість; непритомніти. Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він.. і плаче, і сам людей лає (Вовчок, І, 1955, 127). 2. розм. Словник української мови в 11 томах
- обмирати — ОБМИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБМЕ́РТИ, обімру́, обімре́ш, док. 1. Непритомніти. Як почне пані обмирати та стогнати, та в крик викрикувати, то він .. і плаче, і сам людей лає (Марко Вовчок). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- обмирати — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови
- обмирати — Обмира́ти, -мира́ю, -мира́єш; обме́рти, обімру́, обі́мреш, обі́мруть; обме́р, -ме́рла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)