обтяти

облама́ти (обтя́ти, обрі́зати і т. ін.) / обла́мувати (лама́ти, обтина́ти і т. ін.) кри́ла кому і без додатка. Позбавити кого-небудь високих прагнень, поривань, мрій, змусивши скоритися; приборкати когось. — Обламали крила, ще й мусив дякувати за науку,— стояв (Корнюша) перед Романом широкий і незграбний (М. Стельмах); Вони мріяли обламати крила кріпацькому поету, приручити його, зробити своїм (П. Колесник); — І пам’ятай: усякій людині, при охоті, можна обламати крила (М. Стельмах); Людська заздрість обтяла крила не одному соколу, який міг би ширяти у вищих сферах… (А. Крижанівський); Хто зна, до якого б високого ступеня загальнолюдських ідей добра людського і поступу розвивався б Шевченків талант і в які б високохудожницькі форми він виливався б, коли б не обтяла йому крила рука “III отделения” (О. Кониський). обла́мані кри́ла. Вісім років думав Гулька про цю землю, вісім років бачив її уві сні, і вісім років .. накопичувалася в серці гіркота за свою долю, за обламані крила (М. Ю. Тарновський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обтяти — обтя́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обтяти — див. обтинати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обтяти — ОБТЯ́ТИ див. обтина́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обтяти — обтя́ти відрізати, підстригти (ср, ст): Коли я обтяла косу і через якийсь час йшла знову до перукарні, Даньо мені сказав: “Підстрижися, як ти була перше”. Він був ще маленький і, мабуть, найбільше зі всіх шкодував за моєю довгою розкішною косою (Авторка) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. обтяти — ЗМЕ́НШУВАТИ (робити меншим обсяг, величину, кількість чого-небудь), УМЕНША́ТИ (ВМЕНША́ТИ) розм., УМЕ́НШУВАТИ (ВМЕ́НШУВАТИ) розм., УБАВЛЯ́ТИ (ВБАВЛЯ́ТИ) заст., ЗМЕНША́ТИ діал., УЙМА́ТИ діал., УМАЛЯ́ТИ рідко, УМА́ЛЮВАТИ рідко; ПЕРЕПОЛОВИ́НЮВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обтяти — Обтя́ти, обітну́, обі́тнеш, -нуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. обтяти — ОБТЯ́ТИ див. обтина́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. обтяти — Обтя́ти см. обтинати. Словник української мови Грінченка