обхопити

охопи́ти (обхопи́ти, осягну́ти і т. ін.) о́ком (по́глядом і т. ін.) що. Оглянути, побачити перед собою що-небудь повністю, на всю широчінь. Берег щодалі більше можна охопити оком. Чим далі вони в море, тим ширше відкривається їм надбережжя (О. Гончар); Була смужка вузька — Не було де ступити, А тепер — важко оком Поля охопити! (Ю. Гойда); Гори і гори навколо, не охопити їх зором (М. Шеремет); Ліси й ліси .. Скільки їх! Ні поглядом осягнути, ні перейти (М. Олійник); Іноді .. закльовувались у голові невеличкі ростки якихся (якихось) таємних гадок, чогось такого, що не давалося ні думкою обхопити, ні очима осягнути (Панас Мирний). обхопи́ти би́стрим о́ком. Бистрим оком обхопив Замфір страшну картину (М. Коцюбинський).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обхопити — обхопи́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обхопити — див. обхоплювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обхопити — ОБХОПИ́ТИ див. обхо́плювати. Словник української мови у 20 томах
  4. обхопити — ОБЛЯГА́ТИ (про одяг, взуття — щільно прилягати до тіла з усіх боків), ОБТЯГУВАТИ, ОБТЯГА́ТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОБІЙМА́ТИ, ОБПИНА́ТИ, ОБЛИПА́ТИ, ОБЛІ́ПЛЮВАТИ, ПРИСТАВА́ТИ, ОБХВА́ЧУВАТИ розм.; ОБТИСКА́ТИ, ОБТИ́СКУВАТИ, ОБЖИМА́ТИ (перев. Словник синонімів української мови
  5. обхопити — ОБХОПИ́ТИ див. обхо́плювати. Словник української мови в 11 томах
  6. обхопити — Обхопити см. обхоплювати. Словник української мови Грінченка