1. Фразеологічний словник української мови

обчистити

обідра́ти (обчи́стити, оббілува́ти і т. ін.), як (мов, ні́би і т. ін.) бі́лочку (бі́лку) кого. Забрати в кого-небудь якесь майно, багатство, гроші; відібрати все у когось. Покрала вона срібло та золото в офіцера .. Прогнав її офіцер, обідравши, як білочку (Панас Мирний); // Привласнити чуже, збагатитися за чийсь рахунок. Обчистить вона пана, як білочку, хай тільки очі закриє, всі гроші перейдуть до її рук (Панас Мирний); // Змусити кого-небудь дуже витратитися; розорити когось. То ж не бачити Чуплакові своєї рябої корови. Вилікує вона (лікар) його чи ні, а оббілує, як білку (С. Чорнобривець).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обчистити — [ II, 25] «обікрасти» [ОГ] Словник з творів Івана Франка
  2. обчистити — обчи́стити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. обчистити — [обчистиетие] -ишчу, -стиеш; нак. -ис'т', -ис'т'теи Орфоепічний словник української мови
  4. обчистити — див. обчищати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. обчистити — ОБЧИ́СТИТИ див. обчища́ти. Словник української мови у 20 томах
  6. обчистити — ОБІБРА́ТИ (хитрощами, обманом або силою привласнити чужі речі, гроші і т. ін.), ОБІКРА́СТИ, ПОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОГРАБУВА́ТИ підсил. розм., ОБЧИ́СТИТИ підсил. розм., ОБДЕ́РТИ підсил. розм., ОБІДРА́ТИ підсил. розм., ОБЛУПИ́ТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  7. обчистити — ОБЧИ́СТИТИ див. обчища́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. обчистити — Обчистити см. обчищати. Словник української мови Грінченка