одбити

відби́ло ба́ки (па́м’ять) кому, фам. Хто-небудь не пам’ятає, забув когось, щось. Доживеш ти до сімдесяти годочків, ніякий чорт і не згадає про тебе, ніби ти їм і не батько, хоча б один сучий син навинувся чи телеграму вдарив! Навіть Оксані баки одбило (І. Драч). па́м’ять одби́то. От і знайшли злодія! Тепер уже ніхто не міг би сказати, що Нечипір не винуватий, .. от і буцімто пам’ять одбито йому,— все так ловко, чисто зробив, а про ключника й забувся (Грицько Григоренко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одбити — одби́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови